1 серпня – Медовий Спас: традиції та погодні прикмети
В Україні у православних – Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього.
Історія свята
Свято з’явилося ще у VIII-IX століттях у Візантії. У ті часи в Константинополі (нинішньому Стамбулі) спалахнула тяжка епідемія. Щоб зупинити хворобу, священики винесли частинку Хреста, на якому був розп’ятий Ісус Христос, обійшли з нею місто та освятили джерела й водойми. За переказами, після цього багато хворих почали одужувати. На згадку про цю подію й виникла традиція урочисто виносити Хрест для поклоніння.
Спочатку її дотримувалися лише в Константинополі, а потім свято поширилося по всьому православному світу.
Іменини святкує Олександр.
Що не можна робити на Медовий Спас
У Медовий Спас Церква закликає відмовитися від злоби, заздрості, сварок, образ, лихослів’я та бажання мститися. Цей день краще провести спокійно, з молитвою та добрими справами. Оскільки з 1 серпня починається Успенський піст, віруючі не їдять м’ясо, молочні продукти, яйця та не вживають алкоголь.
Чому свято називають Медовим Спасом
У народі цей день більше відомий як Медовий Спас. Така назва пов’язана з тим, що до цього часу дозріває перший мед, а слово “Спас” походить від слова “Спаситель”. Свято також називають Спасом на воді та Маковеєм, оскільки 1 серпня церква вшановує пам’ять святих мучеників Маккавеїв.
Медовий Спас відкриває серію трьох серпневих Спасів, тому його також називають Першим. Потім відзначають Яблучний Спас (6 серпня), а після нього – Горіховий Спас (16 серпня).
Головні традиції Медового Спаса
У Медовий Спас віряни йдуть до храму, де освячують мед, воду, мак, лікарські трави та перші плоди нового врожаю. Також цього дня здійснюють мале освячення води, тому свято називають Спасом на воді або Мокрим Спасом.
Оскільки свято збігається з початком Успенського посту, на стіл подають лише пісні страви. Перед трапезою прийнято дякувати Богові за дари та з’їдати ложку освяченого меду.
Одна з головних традицій цього дня – освячення “маковійчика”. Це букет із коробочок маку та польових трав, який після служби приносять додому й зберігають біля ікон або біля входу як символ Божого захисту та сімейного благополуччя.
Також на Медовий Спас господині готують пісну випічку з медом і маком – пряники, пироги, булочки та інші ласощі. За традицією ними діляться з родичами, сусідами та нужденними. З давніх-давен вважається, що добро, зроблене в цей день, повертається до дому достатком і благополуччям.
Народні заборони
За народними традиціями у свято не влаштовують галасливих застіль і розваг, не займаються важкою фізичною працею, прибиранням та іншими домашніми клопотами. Виняток роблять лише для пасічників, які в цей час збирають перший мед.
Вважається, що не можна відмовляти в допомозі тим, хто її потребує. Навпаки, цього дня намагаються проявляти милосердя, ділитися медом, давати милостиню та робити добрі справи.
За народними повір’ями, на Медовий Спас також не рекомендують купатися у відкритих водоймах, оскільки вважається, що вода після свята стає холоднішою та небезпечнішою.
Погодні прикмети на 1 серпня
За прикметами цього дня можна судити, якими будуть осінь і зима:
– дощ 1 серпня – до холодної осені, а також вважається, що наступного року не буде лісових пожеж;
– спекотний і сонячний день – до теплої осені та м’якої зими;
– сильний вітер – до сніжної та морозної зими;
– тиха й ясна погода – до сухої та тривалої осені;
– похмурий день – до довгої та суворої зими;
– ластівки вже відлетіли – осінь настане рано;
– з’їсти в цей день ложку освяченого меду – до благополуччя, достатку та удачі.
Сни в ніч на Медовий Спас вважаються віщувальними.
Які свята ще відзначають 1 серпня
1 серпня в Україні відзначають День інкасатора, а у світі — День Всесвітнього павутиння, День гри в маджонг, Міжнародний день «чайлдфрі», Міжнародний день домашнього консервування, Міжнародний день близнюків, Міжнародний день блюзу, Універсальний день народження вихованців притулків для тварин. Також цього дня розпочинаються Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування, Тиждень собак-поводирів та Міжнародний тиждень клоунів.
матеріал підготував/ла: Олександра Клиша


Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google









